- розквартировувати
- —————————————————————————————розквартиро́вуватидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розквартировувати
Смотреть что такое "розквартировувати" в других словарях:
розквартировувати — ую, уєш, недок., розквартирува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Оселяти де небудь, розміщувати по квартирах … Український тлумачний словник
розквартирований — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до розквартировувати. || розквартиро/вано, безос. присудк. сл … Український тлумачний словник
розквартирувати — див. розквартировувати … Український тлумачний словник
розставляти — я/ю, я/єш, недок., розста/вити, влю, виш; мн. розста/влять; док., перех. 1) Ставлячи, розміщувати де небудь. || Розміщувати, розташовувати (людей). || Ставити правильно на свої місця (розділові знаки і т. ін.). || Призначати на постій,… … Український тлумачний словник
ставити — влю, виш; мн. ста/влять; недок., перех. 1) Примушувати кого небудь або допомагати комусь стати на ноги, набути вертикального (стоячого) положення. || Примушувати або просити когось стати де небудь. || у сполуч. з деякими присл. Примушувати кого… … Український тлумачний словник
уселяти — I = вселяти, уселити, вселити (приміщати когось на проживання куди н.), у[в]лаштовувати, у[в]лаштувати, розквартировувати, розквартирувати, поселяти, поселити II = вселяти ▶ див. викликати … Словник синонімів української мови
